Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.
П. Куліш

9-го листопада ми відзначаємо велике свято — День української писемності та мови.Свято, яке було встановлене указом президента України в 1997 році на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її.

До Дня української писемності і мови у школі організували низку різноманітних цікавих заходів, метою яких було показати красу і багатство рідної мови, розкрити її необхідність у житті людини; виховувати любов і повагу до рідного слова.

Вчителем української мови та літератури Мирошниченко С.В. був проведений урок – квест для учнів 6-8 класів «Найдорожча рідна мова джерельцем радісно дзвенить».

Учні взяли участь у шкільному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика, унікальному мовному марафоні, зініційованому великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.

На четвертому уроці учні 7 – 11 класів , учителі школи демонстрували рівень знань української мови долучившись до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.

Вчителем української мови та літератури Аркан О.В для учнів 9-11 класів була проведена інтелектуальна гра «Із витоків української писемності»

Результатом усіх заходів стало усвідомлення учнями того, що українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше, а наше завдання –любити і плекати її, щоб передати нащадкам як найбільший скарб- скарб, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Прислухаймось до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.